Поселення репінської культури на Сході України

Статтю присвячено матеріалам з поселень рєпінської культури на Східній Україні. Узагальнен­ня поступово зростаючої джерельної бази рєпінської культури сприятиме адекватному відображенню історичних процесів енеоліту — ранньої бронзи.

Рис. 1. Карта розташування поселень рєпінської культури на Україні: і — Роздольне; 2 — Усове Озеро; 3 —Ізюм; 4 — Олександрія; 5 — Підгорівка; б — Українка; 7 — Світличне; 8 — Велика Тогюляха; 9 — Сердюково.
Яскравість керамічного матеріалу сприяє популярності рєпінських пам’яток серед дослідників енеоліту — ранньої бронзи. І. В. Синицин вважав їх власно ямними1. В. М. Даниленко розглядав їх у межах рєпінсько-рогачицької фази формування ямної культурно-історичної спільноти2. І. Ф. Ковальова та 3. П. Маріна виділяють ці пам’ятки в окремий тип 3. A. Т. Синюк відносив їх до окремої групи4, та згодом дійшов висновку про доцільність їх об’єднання в окрему культуру5. Подібної точки зору дотримуються також І. Б. Васильєв6 та В. О. Трифонов7.
Підстави, на яких грунтуються висновки А. Т. Синюка, здаються нам досить переконливими. Цей дослідник датує початок складання рєпінської культури кінцем IV — початком III тис. до н. е., а з середини III тис. до н. е., на його думку, рєпінські матеріали набувають пізньо­го вигляду. В. М. Даниленко відносив пам’ятки цієї культури до середини — третьої чверті III тис. до н. е. B. О. Трифонов, пропонуючи періодизацію культур Північного Кавказу в системі абсолютних датувань, виділених з урахуванням хронологічних меж між основними блоками культур в Європі, на Близькому Сході та Кавказі, наводить нове, каліброване датування рєпінської культури. На його думку, на Середньому Дону рєпінська культура з’являється за 3800 років до н. е., на Волзі — за 3600 років до н. е., а на Дніпрі — за 3300 років до н. е. їй на зміну на межі III—IV тис. до н. е. приходить ямна культура. За схемою синхронізації культур мідного віку — ранньої бронзи, запропонованою Н. Б. Бурдо та М. Ю. Відейком, також по каліброваним датам, існування рєпінської культури датується другою половиною IV тис. до н. е8.
Зважаючи на певну зацікавленість рєпінською культурою, як культурою, яка передує ямній, накопичення та упорядкування рєгіінських матеріалів буде сприяти адекватному відображенню історичних процесів, що відбувались за часів пізнього енеоліту — ранньої бронзи в степовій смузі Східної Європи.
Сьогодні пам’ятки, що лишили носії рєпінської культури, відомі в межиріччі Дніпра та Волги. Іноді вони трапляються навіть на Верхній та Середній Десні9. Так сталося, що східний регіон цього ареалу досліджений набагато краще на відміну від західного. Проте, виявлена на сході України, певна кількість репинських пам’яток щороку зростає (рис. І).
Уперше на території України ці матеріали було знайдено й досліджено С. М. Одинцовою в 1948 р. на поселенні Ізюм 5 (рис. 2; З, 5), розташованому на р. Сіверський Донець в Ізюмеькому p-ні Харківської обл. Тут було виявлено уламки від трьох горщиків. Один з них мав заокруглений зріз вінець, у другого він був прямим, а у третього — косо зрізаним. Горло одного з горщиків мало жо­лобок. Усі три фрагменти містили орнамент на зрізі. Співвідношення діаметра вінець до діаметра тулуба простежується на двох горщиках. В одному випадку діаметр вінець більший за діаметр тулуба, у другому — навпаки. Обидва горщи­ки оздоблені «перлинками». У першому під «перлинками» розташовується гребінцевий штамп, а на другому він утворює ялинку, що знаходиться між «перлинками» та вінцями. Під «перлинками» розміщено вертикальні ряди заокруглених наколів. На третьому фрагменті наколи поєднуються з гребінцевим штампом та ямками. На тулубі, віддаленому від горла прокресленою лінією, нанесено наколи.
На поселенні Олександрія, розташованому на р. Оскол в Куп’янському районі Харківської обл., що досліджувалось Д. Я. Тєлєгіним в 1956— 1957 рр., знайдено фрагменти від шести рєпінських горщиків (рис. 3). Вінця двох з них мають внутрішній зріз, у трьох вони заокруглені, у одного з вінець зріз дещо загострений догори. Простежити співвідношення діаметра вінець до діаметра тулуба можна на п’яти фрагментах. У всіх випадках діаметр вінець поступається діаметру тулуба. Два фрагменти мають орнаментований зріз. Усі горщики оздоблено «перлинками». На двох фрагментах присутні лише вони. На одному їх доповнює гребінцевий штамп, ще на одному —вони поєднуються з пере­витим мотузком. На інших двох, крім «перлинок» та гребінцевого штампу, присутні, в одному випадку, перевитий мотузок, в другому — звичайний мотузок.

Рис. 2. Рєпінська кераміка з поселень: 1 — Підгорівка; 2 —Усове Озеро; 3—5 — Ізюм.
Дослідження поселення Підгорівка, що на р. Айдар в Старобільському p-ні Луганської обл., почалося з розвідок В. М. Гладиліна і було продовжене 1980 р. О. Г. Шапошниковою та 1984 р. Ю. Т. Гуріним. Саме під час останнього дослідження було знайдено рєпінський горщик (рис. 2, 1), вінця якого мали прямий зріз, а горло було жолобчастим за формою. Діаметр вінець менший за діаметр тулуба. Під самим краєм вінця оздоблені горизонтальним рядом гусенички. На шийці та тулубі містилися лінії ямок, які межували з рядами перевитої мотузки, гребінцевого зигзагу та косих коротких гребінцевих відбитків.
Один горщик рєпінської культури (рис. 2, 2) було знайдено на поселенні Усове Озеро, на р. Сіверський Донець поблизу селища Ямпіль Краснолиманського р-ну Донецької обл., яке обстежувалось в 1975— 1977 рр. С. С. Березанською. Дослідниця відносить його до абашевської культури10. Вінця цього горщика мають внутрішній зріз, на горлі є жолобок. Діаметр вінець поступається діаметру тулуба. Верхній край вінець оздоблено гребінцевим штампом. На межі горла та тулуба знаходиться ряд наколів прямокутної форми. Верхню частину тулуба оздоблено смугами перевитої мотузки, під якими розташовано зигзагоподібні лінії з ямок та перевитої мотузки.
Багатошарове поселення Роздольне, що на р. Кальміус Страробишівського р-ну Донецької обл., у 1964— 1965 рр. досліджувалось О. Г. Шапошниковою, в 1991 р. Н. С. Котовою, в 1998 р. В. Н. Горбовим, А. Н. Усачуком та Н. С. Ко­ловою. На пам’ятці знайдено фрагменти від трьох рєпінських горщиків (рис. 4, 1—7). Вінця двох з них мають рівний зріз, на горлі є жолобок. Зріз третього —заокругленої форми. Співвідношення діаметра тулуба та вінець можна просте­жити на двох фрагментах, в обох випадках діаметр вінець поступається діамет­ру тулуба. Два горщики оздоблені відбитком мотузки. Крім нього, на одному з горщиків присутні защипи та ямки. Третій горщик орнаментовано відбитками гребінцевого штампа.
Нове поселення рєпінської культури було відкрите Н. С. Котовою та автором в 1996 р. неподалік від селища Українка Володарського р-ну Донецької обл. Воно розташоване на правому березі р. Каратиш при злитті з нею маленької притоки. Під час розвідок було виявлено чітко зазначений культурний шар із залишками кісток тварин та нечисленною керамікою.

Рис. 3. Рєпінська кераміка з поселення Олександрія. Крім неорнаментованих стінок горщиків із домішкою черепашки, знайдено два виразні фрагменти репінської кераміки: уламки вінець та стінки (рис, 4, 8—9). Вінця оздоблені «пер­линками», а стінка орнаментована насічками.
Рєпінські матеріали знайдено також на поселеннях Світличне, Велика Тополяха, Сердюково. Вони досліджувались Є. В. Гїузаковим в 60—70-х рр. на Сіверському Донці. Складні житлові комплекси цих поселень заслуговують окремого розгляду11.
Запропоновані в статті матеріали, доповнюючи по­одинокі рєпІнські джерела поховального характеру, сприяють поширенню уяв­лення про існування репінської культури на Україні.

Рис. 4. Рєпінська кераміка з поселень: 1— 7 — Роздольне; 8,9 — Українка.

Примітки

1 Синицьш И. В. Памятники ямной культурьі Нижнего Поволжья и их связи с Приднепровьем // КСИА АН УССР.— 1957,— Вьш. 7.

2 Даниленко В. Н. Знеолит Украины.— К., 1974.

3 Ковалева И. Ф., Марина 3. П. Раннеямньїе погребения «репинского» типа в курганах степного левобережья Днепра // Некоторьіе проблеми отечественной историографии и источниковедения.— Днепропетровск, 1976.

4 Синюк А. Т. Памятники неолита и знеолита на Среднем Дону.— Автореф. дис. ... канд.ист. наук,— М., 1971.— С. 18.

5 Синюк А. Т Репинская культура зпохи знеолита-бронзьі в бассейне Дона // СА.—1980,— No 4.

6 Васильєв И. Б. Знеолит лесостепного Поволжья // Знеолит Восточной Европьі.— Куйбьішев, 1980.— С. 27— 52.

7 Трифонов В. А. Поправки к абсолютной хронологии культур зпохи знеолита-бронзьі Северного Кавказа // Между Азией и Европой. Кавказ в IV— 1 тьіс. до н. з.— СПб., 1996.—С. 43—49.

8 Бурдо Н. Б., Віденко М. Ю. Основи датування хронології Трипілля-Кукутені // Археоло­гія,— 1998,— No 2 .— С. 17— 29.

9 Смирнов А. С. Неолит Верхней и Средней Десны.— М., 1991. «Археологія», No 1, 1999 р. 63

10 Березанская С. С. Усово Озеро. Поселение срубной культури на Северском Донце.— К.,1990.

11 Пузате Е. В. Раскопки знеолитических поселений на Северском Донце // Археологические открьітия 1971 г.— М., 1972.— С. 316, 317.

Л. А. Спицина

SETTLEMENTS OF RYEPINSKAYA CULTURE IN EASTERN UKRAINE Nowaday in territory of Eastern Europe the individual monuments of Ryepinskaya Eneolithic culture allocated by A. T. Sinyuk are known. Study of archival materials, collections and the new field researches have shown, that in territory of East Ukraine nine settlements of Ryepinskaya culture are dug out. In the article has given the description of ceramics found on the sites.